Вулиця Собача
Вулиця мого життя зветься Собача,
вдосвіта гавкотом мій наповнений Рим.
Тільки замріюся – пальці покусані,
краще –
все ж пам’ятати завжди, де я і з ким.
Сни про кістки і трохи повити на місяць –
все що потрібно собаці
у вічних парканах,
люди так с...
Читати далі →
Читати далі →