Вірш, написаний вчора

Блоґ: Ольга Вербицька

*** 
сум'яття вікон. паперові стіни.

твій доторк як межа.

твій крик немов

ти пам'ятаєш сотні тисяч мов.

сувої тіней під будинком плинуть

— твоя

— моя.

початок навкруги.

заходить сонце,

 і зірки над містом

спадають розперезаним намистом

на твого тіла теплі береги
 

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
Увійти або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте